намагалася ні від кого матеріально не залежати, і у чоловіка грошей ніколи не просила. Швидше навіть навпаки – платила з ним навпіл
за орендовану квартиру, купувала частину речей і продуктів додому.
Але після того як я вийшла в декрет, бути самостійною у мене зовсім якось не виходить. Останнім часом наші з чоловіком стосунки
сильно зіпсувалися, і мені здається, що причина головним чином полягає саме в цьому.
Чоловік спочатку просив мене не поспішати з дітьми, і почекати, поки ми встанемо на ноги, але вийшло вже так, як вийшло. Не можу
сказати, що ми з Атоном дуже бідні, але тепер, з появою дитини і відсутністю роботи у мене, завжди доводиться економити. У мене
декретні виплати невеликі, тому живемо в основному на зарплату лише мого чоловіка.
Я розумію, що утримувати на собі сім’ю з трьох осіб йому складно, і тому намагаюся нічого зайвого собі не купувати – доношую старі
речі, які були куплені ще до того, як я народила дитину.
Іноді мені допомагають батьки – дають мені гроші на теплі речі або сестра передає щось зі свого старого одягу. Косметикою я майже
не користуюся, манікюр роблю собі сама. Загалом, як мені здається, я всіма силами намагаюсь, навіть перебуваючи вдома з дитиною, не сидіти на шиї у Антона.

Чоловік грошима розпоряджається трішки вільніше – може витратити якусь суму на зустріч з друзями, або на покупку чергового
гаджета, в той час я ходжу зі старим телефоном, у якого розбитий екран. Намагаюся до цього ставитися лояльно, і якщо у нас немає
великої потреби в грошах – нічого йому проти цього не кажу.
Нещодавно я вирішила себе порадувати – скоро 8 березня, і я попросила у чоловіка в якості подарунка салонне фарбування волосся,
до цього мене завжди фарбувала мама. Ця процедура коштує трохи дорожче 500-та гривень, що за сучасними мірками не так вже й
дорого. Однак, коли мій чоловік почув це побажання, то був дуже незадоволеним. За його словами я надивилася телевізора і хочу бути
схожа на якусь модель, яких там показують і замість того, щоб піклуватися про добробут сім’ї, я думаю тільки про себе.
Коли я нагадала Антону про те, що до декрету я доглядала за собою і одягалася набагато краще, а також що якби мені не довелося
цілими днями няньчитися з малям, то я не стала б у нього просити ні копійки, він назвав мене «корисливою і невдячною».
Тепер мені ні свята, ні подарунка не хочеться. Так і сказала про це чоловікові. Антон сказав, що на 8 тоді піде до мами та сестри, вони завжди йому вдячні.
Невже я нічого не варта для нього, чи тих 500-600 гривень такі великі гроші? Я вперше попросила щось для себе за останній час.
 Ukrainians.Today 
Фото ілюстративне – uainfo.
 

Источник